Природа – храм живий, де
символів ліси
Спостерігають нас і наші всі
маршрути;
Ми в ньому ходимо, й не раз
вдається чути
Підмурків та колон неясні
голоси.
Всі барви й кольори, всі
аромати й тони
Зливаються в могуть єдиного
єства.
І зрівноважують їх вимір і
права
Взаємного зв’язку невидимі
закони.
Є
свіжі запахи, немов дітей тіла,
Є
ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,
Розпусні,
щедрі, злі, липучі, як смола,
Як
ладан і бензой, як амбра й мушмула,
Що
опановують усі безмежні речі;
В них
– захват розуму, в них відчуттям – хвала.
(З французької переклав Дмитро Павличко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар