Емілі Дікінсон. 412 ("Читаю звільна вислів мій...")

Читаю звільна вислів мій
Зв’язків пильную всіх
Аби помилка не зайшла
Де слів складніший збіг.
Число і сорому прозір
Побожність разом з тим
Що «Бог простить» душі либонь —
Мій власний суд за ним.
Я душу з крайністю її
Знайомила давно —
То де б у висліді взялось
Конання ще одно?
Мов друзі ж — і вона і смерть —
До згоди навпростець
При стрічі йдуть без натякань
І справі в тім кінець.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 409 ("Вони упали як Зірки...")

Вони упали як Зірки
Як рожі Пелюстки —
Коли нелюдський Вітер йшов
Крізь Літо навпрошки.

їх кинуто між трав густих —
Безслідно і безжально.
Але навіки — лиця їх
На Богових скрижалях.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 384 ("Байдужа я до болю...")

Байдужа я до болю
Бо дух мій — весь на волі!
Хоч тіло це — вмируще —
Та поза ним є дужче.

Даремні всі тортури
Криві шаблі сокири —
Одне уярмлять тіло
А друге — відлетіло!

Не легше — для шуліки
Покинуть зарість дику
Й злетіти в небо
Аніж — для Тебе!

Якщо не станеш сам
Ти ворогом своїм.
Неволя — в надрах душ
Свобода — теж.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 375 ("Кут Краєвиду в мене...")

Кут Краєвиду в мене —
Щораз як я проснусь –
Там де фіранка при стіні —
Завис крізь тріщину

Чи попри Жалюзі
І до очей глядить —
Мов Яблуні гілля
Зайшло в небес блакить —

Там білений Димар —
І лоб крутий Горба —
Та палець Флюгера
Повернеться хіба —

Мій Краєвид сезони
Міняють — Хто б так міг?
Ось бачу — яшма і смарагд
Пропали — це їх Сніг

Забрав у мене знов —
Димар та Горб лишень
Стирчить і Шпиль — як Перст —
Без руху день у день —

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 374 ("Була я в раю...")

Була я в раю —
Це маленьке містечко
Рубіном осяяне
Вруном заклечане
Тихіше од ниви
Що повна роси
Неописанної
Диво-краси —
Там люди — мов нетлі
Мереживомасті
Що мають імення
Лебідко-пухнасті
Й не більше турбот
Аніж бабине літо —
Непогано було б
Між такої еліти!

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 371 ("Коштовна спорохніла втіха...")

Коштовна спорохніла втіха —
Прадавній том якийсь найти
Ще й в шатах із того ж століття
То привілей як не кажи —

Його велебну руку взяти
Зогріти трохи у своїй
Ступити крок чи два в епоху
Коли він був ще не старий

Отож нехай розповідає
Те що обом цікаве нам —
Із давньої літератури
Нехай поділиться знанням

Про що учені сперечались
Тоді за вікопомних днів
Коли Платон ще жив насправді
Коли Софокл іще мужнів.

Коли Сафо була ще юна
А Беатріче осяйна
Уперше Дантові з’явилась
Уся ця давня давнина

Така близька для фоліанта
Він в тій країні жив колись
Мені ж прийшов сказати нині
Що мрії там мої збулись

Прошу зі мною ще побути —
Це ж так чарівно! Ні! Трясе
Він головою шкіряною
І тільки дражнить та й усе

(З англійської переклав Григорій Кочур)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 365 ("Чи Душу на Вогні ти зрів?..")

Чи Душу на Вогні ти зрів?
Тоді зайди в цей дім —
Червона фарба розгорань —
Та як руда в яснім

Достиглім полум’ї віддасть
Весь колір — наче тлінь —
Вона заграє світлом лиш
Без Вогнища благословінь.

Село шанує Коваля —
Бо в Кузні мирний Дзвін —
Про горно мовить потайне —
Що в поміч має він —

Коли з металом зводить змаг
І торс його трясе —
Аж поки світло те йому
Не вийде з горна все —

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.