Емілі Дікінсон. 568 («Навчились Любові сповна...»)

Навчились Любові сповна —
Навчились Абетки — Слів —
Розділів вічної Книги —
Об’явленню час наспів —

Та в зіницях Одне одного
Бачим таке Незнання —
Божистіше — ніж у Дитини
Що пробує навмання

В Дітей таки ж розпитати
Про те що ніхто не зна —
Бо ж Мудрість — така велика —
А Правда — така складна —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 566 («Тигр ледь живий води благав...»)

Тигр ледь живий води благав
І кинувшись на манівці
Я межи скель її знайшла
І принесла йому в руці.

Змутнів до краю в нього зір
Але ретиною легка
Луна відбилася води
Моє лице й моя рука.

Не винен крок мій що спізнивсь
В очах його не винна тьма
Що їх покрила в ясний день
А винна смерть була сама.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 561 («Я смуток міряю щораз...»)

Я смуток міряю щораз
Як бачу де його —
Чи стільки ж важить він як мій
Чи менше від мого.

Чи довго він у інших був
Чи ні й прийшов звідкіль?
Мого ж — початку не назву
Бо давній в мене біль.

Цікавлюсь я чи їх життя
Тяжким було ущерть
А чи — як вибір був би в них —
То радше стріли б смерть

Бо дехто після всіх терпінь
Всміхнеться під кінець
Удаючи що світло є
Хоч гасне каганець.

Цікавлюсь я коли б років —
Хоч тисяча — лягло
На давній жаль — то чи для них
Це б спочивом було

Чи й далі б мучились вони
Усі сторіччя ті
Просвічені для болю більш
Любов’ю у житті.

Я чула: безліч є журних —
Складна причина в тім —
Смерть раз приходить до людей
Склепити очі їм.

Журба є з голоду й нужди —
Та що Відчаєм звуть —
А декому й поглянути
На край свій не дають.

І хоч не знаю добре я
Цієї ще мети —
Мені б утіхою було
Голгофою пройти

Щоб звидіти хрестів зразки
В самотніх без надій —
Бо я припущення таю
Що є й такі як мій.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 549 («Що я люблю тебе...»)

Що я люблю тебе —
Ось доказ мій:
Нічим я не живу
Окрім надій.

Що ця любов не вмре —
Я певна теж
Адже любов — життя
У вічності без меж.

Не певний ти цього?
Поглянь тоді
Який терплю я біль
У цій біді.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 540 («Я підвелась на бій сама...»)

Я підвелась на бій сама
Щоб світ здолати в січі
Слабіша ніж Давид либонь
Та сміливіша вдвічі.

Я камінь кинула і враз
Упала — мов без бою.
Чи був безмірним Голіаф
Чи надто я малою?

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 536 («Благає серце втіх...»)

Благає серце втіх
До мук легкий ралець
Та ліків негірких
Що їм кладуть кінець.

І спати щоб тоді
А потім з-за дверей
Хай входить інквізитор —
Умерти привілей.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 533 («Опівдні двоє мотилів...»)

Опівдні двоє мотилів
До променів ясних
Крізь обрій в танці подались
І відпочили в них

А потім кинулися геть
Над моря ясноту
Хоч їх не згадував ніхто
У жодному порту —

Чи розмовляли з птахом десь
Чи стріли корабля
Або купця що плив на нім —
Не мала вістки я.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 526 («Спів Іволги у кленах...»)

Спів Іволги у кленах
Комусь є річ буденна
Комусь — божиста.

І справа — далебі
Не в птасі що собі
Співа те що й юрбі.

Бо все — що вухо чує —
Уява розфарбує
То райдужно — то сіро.

Чи це є гімн до Бога
Чи в тім нема нічого —
Зна серце щире.

І хай говорить скептик
Що з дерева той щебет —
Ні пане! — З серця!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 525 («Стояти певно любить кедр...»)

Стояти певно любить кедр
Над краєм у снігах.
Його аскеза повна в тім —
Він радо знає страх

Що люди в дикій стороні
Вгамовують завжди.
Це звичка до заметів пущ
Лапландської нужди.

Для кедра не страшний мороз
І вітер — все одно
Що найсолодший трунок той —
Норвегії вино.

Ніщо він для тропічних див
Та в тінь його шатра
Донська дітвора радо йде
І вої з-над Дніпра.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 520 («Я вранці погукала Пса...»)

Я вранці погукала Пса
Й пішла до Океану.
Мене зустрів Русалок гурт
З глибин його захланних.

Стрімкий Фрегат на кручах хвиль
Страхав мене вітрилом —
Для нього я — лиш Мишеня
Що на Піску присіло.

Та не чіпав мене ніхто —
Аж врешті вал Припливу
На мій поділ на мій рукав
Накинувся хапливо.

Той вал — здавалося — мене
Збирається ковтнуть
Немов Росинку з пелюсток —
І я метнулась геть!

А він — услід — такий близький —
Що — як би я не бігла —
А часто черевичок мій
Наповнювався сріблом.

Аж ось і місто! Але тут
Він був чужий. І зором
мене пропікши він вклонивсь
і повернувся в море!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 519 («Було тепло в нім — як у нас...»)

Було тепло в нім — як у нас —
Аж начебто на скло
Зійшов мороз — і сцену всю
Габою пойняло.

Став каменем холодний лоб
А пальці мерзли так
Що не боліли й блиск очей
Мов лід ставка закляк.

Все випросталось до кінця
У холода юрмі
Байдужість множила число
Мов гордощі самі.

І навіть на шнурах —
Як верхній блиснув кант —
Без жодного протесту вниз
Упав — здалось — брильянт.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 516 («Краса не знає причин — Вона є...»)

Краса не знає причин — Вона є —
Зачепи — і зникне вона —
Не чіпай — і вона живе —

Хвилі наздожени

В Полі — коли Вітер
Пальцями по ньому пробіг —
Бог подбає про те аби Ти
Ніколи цього не зміг —

(З англійської переклала Євгенія Кононенко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 512 («Душа буває в бандажах...»)

Душа буває в бандажах —
Страхіття ж навісне
її лякати без кінця
Якраз тоді й зачне.

Здійнявши пазурі воно
їй гладить мерзлий чуб
І — вдавши гобліна — її
Коханих Паном губ
Сьорбнути квапиться в журбі
Пойнятих чаром згуб.

Мов та бджола що на весь вік
Звела їй рожа дім
Вітає лиш погожий день
В раю либонь своїм.

Коли ж її спіймають
Нарешті й поведуть
В кайданах на метких ногах
І пісню прикують —

Страхіття душу стріне знов —
Його найглибша суть.

(З англійської переклав О. Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 510 («Не смерть була це — я ж стояла...»)

Не смерть була це — я ж стояла —
Смерть — горілиць кладе.
Й не ніч — бо язикаті дзвони
Розбамкались на день.

І не мороз — бо повз по шкірі
Рвучкий гарячий вітер.
І не вогонь — бо мармур ніг
Холодний був як вівтар.

Було немов це все нараз
Й у всіх нараз кого
Вкладали в домовину —
Я бачила себе —

Немовби це моє життя
Підголене підрівняне
Й бездишне — без заводу —
Було це щось — мов північ —

Коли спиняє цокіт час
А простір світить більмами
Чи перші люті холоди
З мертвотними обіймами

Чи — швидше всього — хаос —
Неспинний нерозмічений —
Без просвітку — пристанку —
Без берега для відчаю.

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 505 («Не напишу картини...»)

Не напишу картини —
Любіше — навпрямці
Прекрасну неможливість
Прожити до кінця —
Що відчувають пальці —
Здіймаючи — мов шквал —
Таку солодку Муку —
Такий препишний Жаль —

Ріжком не пролунаю —
Любіше — навпрямці
Злетіти понад Твердю —
Здійматись без кінця —
Мов Повітряна Куля
Поміж Ефірних Міст —
За Металевим пругом —
Чека плавучий Міст —

Поетом я не стану —
Бо ж ліпше — мати Слух —
Закоханий — безсилий —
Щасливий — щоб не праг 
Собі грізно̀го Дару —
Бо та страшенна Міць
Змела б мене ударом
Мелодій Блискавиць!

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 502 («Одне лишилось — молитви...»)

Одне лишилось — молитви.
О Христе в небесі!
Котрий покій небесний — твій?
Я стукаю в усі.

Рука твоя всесильная
Моря і гори верне.
Невже, Назаретянине,
Нема її для мене?

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 498 («Я заздрю морю — повз нього...»)

Я заздрю морю — повз нього
Путь Твоя — я заздрю Спицям
Коліс — які Тебе несуть —
І Схилам — яким не спиться

Під шум шляхів де їдеш Ти —
О як приступне їм
Усе — чого не досягти —
Мов Неба — очам моїм!

Я заздрю гніздам Горобців —
У Тебе попід Дахом —
І Мусі — на Твоїм Вікні —
І Гілці — що з розмаху —

За правом даним Літнім Днем —
Тобі у Шибку б’є —
Мені ж — таких не мати Прав
За все що в мене є.

Променю заздрю — який щодня
Тебе зі сну обудить —
Дзвіночкам — що рівно опівдні дзвенять
Мені — Твоїм Полуднем бути б

Але Табу — на Цвіт мій
І геть від нього — Бджіл
Бо рине опівдні — зі мною —
в Пітьму Архангел Гавриїл —

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 497 («Він напнув мою віру...»)

Він напнув мою віру —
Чи зігнулась вона?
Він потряс мою душу —
Чи розпалась вона?

Він непевністю змучив —
Жоден нерв не здригнувся —
В мої погляди вдарив —
Та чи він їх розбив?

Закував мене в Муку —
Та я вірила в нього —
Бо від нього докорів
Я ніколи не чула.

Я — заколота — ласки
Благала: Ісусе!
Це ж малий Іоанн твій —
Чи не знаєш мене?

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 492 («Цькує і гонить Леопарда...»)

Цькує і гонить Леопарда
Цивілізація.— Чи ж він
Сміливим був? Його атласам
Не заздрив бедуїн.
Пустелі золоту його
Не докоряли.
Свою красу й могуть
Він не приховував — Носив плямистий одяг —
Така його натура — Пане! —
Чи ж варто сторожу впадати в лють?

Пожалійте Леопарда!
Не дайте його псам —
Про пальми згадок не заглушить
Ані Наркотик — ні Бальзам —

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 486 («Була найменша я й Кімнату...»)

Була найменша я й Кімнату
Найменшу зайняла.
Вночі — маленька лампа книжка
Герань біля стола —

Так влаштувавшись я ловила
Творіння — Кошик мій
Ще пригадався — Це — я певна —
Вже все — крім тихих мрій —

Мовчала я — Лиш як до мене
Звертались — річ вела —
Мене соромив гамір — Вголос
Я жити не могла —

Прощання ще було далеко —
Я бачила — як гру
Життя кінчають всі й гадала
Що непомітно вмру —

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 478 («Ненавидіти...»)

Ненавидіти
Часу нам
Геть пайка замала —
І ворожнечу я
В житті
Скінчити б не могла.

В любові — теж.
Та все одно —
Робити треба щось.
Отак для мене
Праці в ній
Достатньо віднайшлось.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 465 («Я вчула мухи дзум — умерши...»)

Я вчула мухи дзум — умерши —
Коли в кімнаті стало
Так тихо-тихо — як у бурю
Між гребенями шквалу.

Досуха виплакались очі
І сили дух збирав
У свій останній злет — на спит
Всевладного царя.

Всі пам’ятки заповіла
Все відписала — що
Далося відписати — й тут
Втесалась нагло муха —

Нудкий непевний тоскний дзум
Між мною й світлом —
А потім — вікна попливли
І я — і я осліпла —

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 455 («Тріумфу різновидів є...»)

Тріумфу різновидів є
Чимало. Ось — домашній —
Коли дух Віри подола
Цариці-смерті шашні.

Ось — світлий Розуму тріумф —
Коли ще вчора бита
І гнана — Правда поверта
Щоб поруч Бога бути.

А є тріумф — коли Спокус
Розвіюється чад —
Тоді — й забута вись Небес
Й безодня Мук в очах.

Та важчий є тріумф. Його
Спізна лиш той хто зможе
Відкрито просто й до кінця
Стоять під Зором Божим.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 449 («Я вмерла за красу але...»)

Я вмерла за красу але
Почула у труні
Що хтось за правду впавши став
Сусідою мені.

«За що ти вмерла?» — він спитав.
Йому призналась я.
«А я — за правду — він сказав —
Тож — ти сестра моя!»

І ми вели як земляки
Так бесіду удвох —
Аж поки й наші імена
Покрив одвічний мох.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 448 («То був Поет — він добирав...»)

То був Поет — він добирав
Щонайвисоку Суть
З давно затертих Значень —
Коштовний пах почуть

Умів у простій він траві
Що в нас під ворітьми —
І дивувались — чом раніш
Його не чули ми —

Видовищ Першовідкривач —
Поет — то саме він —
Задля відмінності — для нас
Обрав жебрацький чин —

Та Долі що себе не зна —
Хто б Кривдою грозив —
Для себе — сам він — свій Талан —
За межами Часів —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 441 («Цей Лист — до Світу що мені...»)

Цей Лист — до Світу що мені
Не слав своїх листів —
Природа — вилита в слова
Величні і прості —

Кладу своє Послання до
Незримої Руки.
Любові заради — мене не судіть
Суворо земляки.

(З англійської переклав Сергій Ткаченко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 436 («Постукав вітер до вікна...»)

Постукав вітер до вікна
Немов стомивсь. «Заходь!» —
Гостинно я відповіла
Впускаючи — і от

Ввірвавсь меткий крилатий гість!
Запрошувати сісти
Його — все ’дно що умостить
Саме повітря в кріслі.

Не мав ні шкіри ні кісток
Мій гість а його мова
Була — мов шум пташиних крил
Як всі злетять раптово!

Лице — немов лавина
А пальці — ніжну грали
Мелодію як пурхав він
Повз келихи й бокали.

Так він літав а потім
Немов злякався.— Змах
Бентежних крил.—
Легенький стук —
І я уже сама!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 435 («Де надто безуму — видюще око...»)

Де надто безуму — видюще око
Добачить божий розум —
Де надто розуму — добачить сущий безум.
Тут більшість як і скрізь —
Пан і пастух.
Годись — і ти розумний
Упрись — і ти безумець
Прип’ятий на ланцюг.

(З англійської переклала Марія Габлевич)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 432 («Чи люди всі отам гниють...»)

Чи люди всі отам гниють
Де поховали їх?
Я певна що неправда це
Бо є й такі між них —

Як я — живі — й гадати
Що вмерла я — пусте:
В легенях свідок — подих мій —
З подякою росте.

«Прорік я вам — сказав Ісус —
Не всі зустрінуть тлін —
Є й ті що смерть їх не торкне».
Коли ж бо щирпй Він —

Мені не треба спорів
І те що Бог сказав —
Не тема для дискусії —
Він смертю смерть здолав!

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 429 («Між місяцем і морем — даль...»)

Між місяцем і морем — даль
Та бурштинові руки
Слухняне море — як хлоп’я —
Ведуть між дюн широких.

Воно не схибить ні на крок
Наказові покірне —
То аж під місто підійде
А то назад поверне.

Мій Пане — бурштинових рук
Твоїх я жду як море —
Накази поглядів твоїх
Прийматиму в покорі.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.