Шарль Бодлер. Коштовності

Кохана голою була, та на собі

Дзвінкі коштовності лишила задля мене.

Пасує торжество звитяжливій рабі —

І зблисло радістю єство її шалене.

Глузує світ оздоб, і в танці виграє

Жарінню золота й коштовного каміння,

Бо чистий мій екстаз, захоплення моє —

Сплетіння гомонів і світлого яскріння.

Всміхалася вона з дивана, і мене

Не відтручала вже, відчувши втішний спокій,

Була моя любов — як море світляне,

Котре здіймається і в берег б’є високий.

Немов покірний тигр, на мене звівши зір,

Вона замріяно одмінювала пози,

А щиросердя й хіть, урвавши давній спір,

Вливали чар новий в її метаморфози.

І плечі, й стан її, краси ясним взірцем

Звабливо зблиснувши, хвилясто-лебедині,

Пливли перед моїм проясненим лицем;

І груди, мов лози пахкої грона винні,

Зближались лагідно, неначе Ангел зла,

Аби потьмарити спочин душі моєї,

Щоб кришталева їй не помогла скала,

Що тихим прихистком завжди була для неї.

На смаглім тілі грав чудесний блиск окрас!

Погруддя отрока і стегна Афродіти, —

Тендітна талія, підкреслюючи таз,

Неждану прагнула принадливість явити! —

І лампа, що її вагався смерк збороть,

Вихоплювала з тьми зашторені покої,

Скупавши у крові цю бурштинову плоть

З зітханням, сповненим розпуки вогняної.

(З французької переклав Михайло Москаленко)

Шарль Бодлер. Книга уламків.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.