Щоб їм розважитись, веселий
гурт матросів
Серед нестримних вод
розбурханих морів
Безпечно ловить птиць,
величних альбатросів,
Що люблять пролітать слідами
кораблів.
На палубу несуть ясних висот
владику.
І сумно тягне він приборкане
крило,
Що втратило свою колишню міць
велику,
Мов серед буйних вод поламане
весло.
Мандрівник зборканий знесилено
ступає!
Плавець повітряний незграбний
і смішний!
Той тютюновий дим у дзьоб йому
пускає,
А цей, дратуючи, кульгає, мов
кривий.
Поет подібний теж до владаря
блакиті,
Що серед хмар летить, мов
блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по
землі.
(З французької переклав Микола Терещенко)
Шарль Бодлер. Сплін та ідеал.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар