Шарль Бодлер. Водограй

Ти втомлена, моя кохана,

Не розкривай очей ясних,

Така недбало-бездоганна

По хвилі радощів і втіх.

Надворі — струмінь водограю

Ні вдень не мовкне, ні вночі,

І захватом мене сповняє,

Думки любовні снуючи.

Букет, що незбагненно

Вогнем зацвів,

Тут радісна Селена,

Гра кольорів,

Мов злива цілоденна

Рясних плачів.

Так і твоя душа пломінна,

Сяйнувши спалахом жадань,

Немов звитяжлива лавина,

В небесну поринає хлань.

Відтак вона, розлившись, гине,

Мов повінь хмуряних томлінь,

Що із незримої долини

В мою сердечну йде глибінь.

Букет, що незбагненно

Вогнем зацвів,

Тут радісна Селена,

Гра кольорів,

Мов злива цілоденна

Рясних плачів.

О ти, котрій краси додати

Чудесно спромоглася ніч,

Люблю з тобою наслухати

Цю вічну скаргу, вічний клич!

Вода з-під місячного пруга,

Дерева й вітер, що притих,

Вся найчистіша ваша туга —

Свічадо пристрастей моїх.

Букет, що незбагненно

Вогнем зацвів,

Тут радісна Селена,

Гра кольорів,

Мов злива цілоденна

Рясних плачів.

(З французької переклав Михайло Москаленко)

Шарль Бодлер. Гречні вірші.

Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.