Ув’язнений поет, обірваний,
стражденний,
Ногами топче свій рукопис
дерзновенний
І бачить з розпачем: душа його
щомить
Страшними сходами в чорнішу
хлань стремить.
В’язниця, реготом і виском
повна п’яним,
Шляхетний розум зве упитися
дурманом;
Терзає Сумнів; Жах, нестямної
снаги
Огидно сповнений, кружляє
навкруги.
Цей геній, замкнений у
непроникнім схові,
Ці зойки, видива, потвори,
спраглі крові,
Рої привидь, котрі звиваються
на ним,
Цей мрійник, що в мішку
прокинувсь кам’янім, —
Воістину, Душе, це образ твій
похмурий:
Закута Дійсністю, в чотири
б’єшся мури!
(З французької переклав Михайло Москаленко)
Шарль Бодлер. Написи.
Джерело: Шарль Бодлер. Поезії. - К., Дніпро, 1989.
Немає коментарів:
Дописати коментар