Емілі Дікінсон. 568 («Навчились Любові сповна...»)

Навчились Любові сповна —
Навчились Абетки — Слів —
Розділів вічної Книги —
Об’явленню час наспів —

Та в зіницях Одне одного
Бачим таке Незнання —
Божистіше — ніж у Дитини
Що пробує навмання

В Дітей таки ж розпитати
Про те що ніхто не зна —
Бо ж Мудрість — така велика —
А Правда — така складна —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 566 («Тигр ледь живий води благав...»)

Тигр ледь живий води благав
І кинувшись на манівці
Я межи скель її знайшла
І принесла йому в руці.

Змутнів до краю в нього зір
Але ретиною легка
Луна відбилася води
Моє лице й моя рука.

Не винен крок мій що спізнивсь
В очах його не винна тьма
Що їх покрила в ясний день
А винна смерть була сама.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 561 («Я смуток міряю щораз...»)

Я смуток міряю щораз
Як бачу де його —
Чи стільки ж важить він як мій
Чи менше від мого.

Чи довго він у інших був
Чи ні й прийшов звідкіль?
Мого ж — початку не назву
Бо давній в мене біль.

Цікавлюсь я чи їх життя
Тяжким було ущерть
А чи — як вибір був би в них —
То радше стріли б смерть

Бо дехто після всіх терпінь
Всміхнеться під кінець
Удаючи що світло є
Хоч гасне каганець.

Цікавлюсь я коли б років —
Хоч тисяча — лягло
На давній жаль — то чи для них
Це б спочивом було

Чи й далі б мучились вони
Усі сторіччя ті
Просвічені для болю більш
Любов’ю у житті.

Я чула: безліч є журних —
Складна причина в тім —
Смерть раз приходить до людей
Склепити очі їм.

Журба є з голоду й нужди —
Та що Відчаєм звуть —
А декому й поглянути
На край свій не дають.

І хоч не знаю добре я
Цієї ще мети —
Мені б утіхою було
Голгофою пройти

Щоб звидіти хрестів зразки
В самотніх без надій —
Бо я припущення таю
Що є й такі як мій.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 549 («Що я люблю тебе...»)

Що я люблю тебе —
Ось доказ мій:
Нічим я не живу
Окрім надій.

Що ця любов не вмре —
Я певна теж
Адже любов — життя
У вічності без меж.

Не певний ти цього?
Поглянь тоді
Який терплю я біль
У цій біді.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 540 («Я підвелась на бій сама...»)

Я підвелась на бій сама
Щоб світ здолати в січі
Слабіша ніж Давид либонь
Та сміливіша вдвічі.

Я камінь кинула і враз
Упала — мов без бою.
Чи був безмірним Голіаф
Чи надто я малою?

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 536 («Благає серце втіх...»)

Благає серце втіх
До мук легкий ралець
Та ліків негірких
Що їм кладуть кінець.

І спати щоб тоді
А потім з-за дверей
Хай входить інквізитор —
Умерти привілей.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 533 («Опівдні двоє мотилів...»)

Опівдні двоє мотилів
До променів ясних
Крізь обрій в танці подались
І відпочили в них

А потім кинулися геть
Над моря ясноту
Хоч їх не згадував ніхто
У жодному порту —

Чи розмовляли з птахом десь
Чи стріли корабля
Або купця що плив на нім —
Не мала вістки я.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.