Хотіла б вільно пурхать я — 
Мов луками бджола
Та щоб з візитом і душа 
До мене не прийшла —
І залицялась я б до квіт
В одруженні із кимсь 
Жила б то тут то там або 
Втекла собі кудись
Без поліційних наглядань 
Чи розшуків щораз —
Аж скочила б на острови 
Ховаючись від вас —
Сказала я — та мов бджолі 
Усістись на порон
І світ за очі попливти
Не знавши перепон.
Що за свобода! В’язням лиш 
Подібний сниться сон.
(З англійської переклав Олег зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
вівторок, 29 червня 2021 р.
Емілі Дікінсон. 661 ("Хотіла б вільно пурхать я...")
Емілі Дікінсон. 657 ("В Можливому живу я...")
 В Можливому живу я — 
Від Прози — ліпший дім — 
Численніші в нім вікна — 
І двері вищі в нім — 
Покої — ніби кедри — 
Величніші на вид — 
Покрівля в нім — високий 
Правічний небозвід — 
Гостей моїх — найкращих — 
В оселю — всіх зберу — 
В малі мої обійми 
Візьму неначе в Рай —
(З англійської переклав Максим Стріха)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 650 ("Біль має пропуски в собі...")
 Біль має пропуски в собі: 
Згадати важко знов 
Коли почався він — який 
Без нього день пройшов.
Його майбутнє тільки в нім: 
Заник — свідомим стань 
Всії неясності його 
Минулих повертань.
(З англійської переклав Олег Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 647 ("Маленький шлях — не для людей...")
Маленький шлях — не для людей
Для поглядів здаля —
Де пробіжать голоблі бджіл
Та возик мотиля.
Чп місто має десь його
Над муром кам’яним?
Зітхну лиш — бо мене ніхто
Не віз би шляхом тим.
(З англійської переклав Олег Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 640 ("Hi — нам не жити разом...")
 Hi — нам не жити разом
Бо де знайдете
Життю місцину якщо не
За склом Буфету —
Трима ключі від нього 
Цвинтарний сторож.
Чужі життя як Порцеляну
Він запроторив
За скло. Немодні чи надбиті 
Начиння — ну їх!
Новенький севр іще нас тішить 
Старий — дратує.
Ми не помремо разом:
Комусь же треба
Закрити очі іншому.
Ця справа — не для Тебе.
А я — твою уздрівши плоть
Холодночолу —
Як житиму — без власних прав 
На Смертний Холод? 
Нам не вознестись разом —
Твоє обличчя
Мені заступить Божий Лик,
І ця сліпуча
Краса цвістиме як чужа
Для зору мого
Якщо не станеш ближчим Ти 
Мені — від Бога.
Хтось хоче нас судить — а як? 
Відомо: Ти слуга був Божий — 
Чи намагавсь ним буть —
А я — не можу —
Бо моє Серце — повне вщерть
І місця в нім немає — 
Аби вмістить надмірну розкіш 
Божого Раю.
Пропащим станеш — за Тобою 
Піду і я
Хоча й могло звучати в Небі 
Моє ім’я.
Якщо ж спасешся Ти 
Й нам випаде розлука —
Мені це буде гірше ніж 
Пекельна мука. 
Тож нарізно живімо:
Ти — там
Я — тут — в покорі.
Між нами — двері прочини 
Лиш простір Моря 
Та ще — Молитва щира — 
Та подруга моя печальна — 
Зневіра.
(З англійської переклав Олександр Гриценко)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 636 ("Так я листа читаю: сперш...")
Так я листа читаю: сперш — 
Сперш двері на замок
I пальцем їх штовхну — тоді 
У захваті думок
Ховаюся в найдальший кут — 
Прощай гостей парча!
І розгортаю скромний лист 
Зідравши сургуча;
Тоді — оглянувши стіну 
І всю підлогу вщерть — 
Бо може мишу де малу 
Я не прогнала геть —
Міркую що не знаєш ти
Яких я прагну див
Не тужачи за небом тим 
Що Бог його створив.
(З англійської переклав Олег Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 632 ("За небо ширший мозок наш...")
За небо ширший мозок наш — 
Візьми для порівнянь — 
Вміщає небеса й тебе
Його безмежна хлань —
За море глибший мозок наш — 
їх поруч поклади —
Він море поглинає так
Як губка дзбан води —
Вагою він такий як Бог —
І так вони живуть 
Неначе в слові два склади
Де звук — єдина суть —
(З англійської переклав Дмитро Павличко)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
понеділок, 28 червня 2021 р.
Емілі Дікінсон. 628 ("Сідає Сонце» — мовив Хтось...")
«Сідає Сонце» — мовив Хтось — 
Ждучи — я підійду — 
Але побачила з вікна
Лиш Ферму й Череду —
Худоба попасом ішла
Під гору віддалік — 
Але за мить весь Краєвид 
Перемінився й зник —
Натомість Море грало там
І щогли Кораблів
У небо вище піднеслись
Від горяних шпилів —
Та й цю картину витер Хтось — 
Вже не було в вікні
Ні Ферми ані Череди
Ні Моря вдалині —
(З англійської переклав Максим Стріха)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 625 ("Була Розлука довгою...")
 Була Розлука довгою 
Та час прийшов: удруге 
Й востаннє стрілися вони 
Перед Престолом Бога.
Хоч їх Тіла — безплотні
Та погляди — то Рай — 
Небесний Рай — цей привілей 
Закоханих Очей.
їм для життя нового
Не подарують строків 
Та — ненароджені — вони 
Відроджені навіки!
Хто бачив Шлюб подібний?
їх дім — небесний Простір 
А Херувим і Серафим — 
Найбажаніші гості!
(З англійської переклав Олександр Гриценко)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
неділя, 27 червня 2021 р.
Емілі Дікінсон. 623 ("Для Людини було — запізно")
Для Людини було — запізно — 
Та ще зарано — для Бога — 
Ніщо не могло зарадить — 
Молитва була — за друга —
Таке досконале Небо —
Як Землю бачить незмога — 
Таке привітне обличчя 
Старого Сусіди — Бога —
(З англійської переклав Максим Стріха)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 615 ("Ми посувалися вперед...")
Ми посувалися вперед
І майже досягли 
Роздвоєння шляху Буття — 
Що Вічність нарекла —
З'явився раптом дрож в ногах 
І пострах опосів —
Міста — попереду — але 
Між нами — Ліс Мерців —
Для відступу вже всі шляхи 
Закрито — білий стяг — 
Що Вічність викинула — і 
При кожній Брамі — Бог.
(З англійської переклав Максим Стріха)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 609 ("Я дома не була...")
Я дома не була
Давно — й тепер оце
При дверях я боюся що
Якесь чуже лице
Спитається мене
Чом я прийшла сюди.
Чом? А життя хіба мого
Тут зникнули й сліди?
Я стріла погляд шиб —
Та острах мій не вщух
А тиша наче океан
Вливалася до вух.
Боятися дверей —
Що за чуття смішне?
Я ж бачила і люту смерть —
А ляк минав мене!
Тоді за клямку я
Ледь пальцями взялась 
Щоб двері не стрибнули геть — 
Мовляв до нас вам зась!
Та сторожко — як скло —
їх відняла рука
І я втекла чимдуж немов 
Грабіжниця яка.
(З англійської переклав Олег Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 608 ("Боятись? Чого боятись?..")
 Боятись? Чого боятись?
Не смерті. Що в ній страшне?
Не більш аніж воротар наш
Вона бентежить мене
Життя? Було б дивно страхатись 
Спроможне воно мене влить 
В одне існування чи в кілька — 
То вже як Бог повелить
Воскресіння? А тиші ранковій 
Довіряти боїться схід?
Вже радше вінець мій вибраниці 
Взяти під сумнів слід!
(З англійської переклав Григорій Кочур)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 581 ("Знайшла слова я всім думкам...")
 Знайшла слова я всім думкам 
Крім однієї з них
Мов крейдою б хотів
Хто сонце вивести для тих
Що серед темряви зросли. 
Як ви зробили б це?
Відтворить пломінь кошеніль 
А синька — дня лице?
(З англійської переклав Олег Зуєвський)
 
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.
Емілі Дікінсон. 579 («Роками в голоді жила...»)
Але скінчився він —
І от — я при столі — аби
Пригубить дивних Вин.
Так ось вони — наїдки ті
Розкішні — що про них
Мені — самотній — під вікном
Було й помислить гріх
Так неподібні ці Хліби
до жалюгідних крихт —
Що часто їх ділили я
Й пташки з-під ближніх стріх
Була сама я не своя
Від щедрих нагород
Так дикій ягоді — чужий
Угноєний город
І голод щез мій. Чи його
Терпіти — доля тих
Хто поза вікнами стоїть
А ввійде — голод зник —
(З англійської переклав Олександр Гриценко)
Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.